Марченко Юлія Сергіївна
 

Вчитель-логопед

Затверджено:

Завідуюча КДНЗ №22

­­­­­_________М.М. Євич

Графік

 роботи вчителя логопеда

                                                     10 порад  логопеда

1.Більше розмовляйте з дитиною, озвучуючи їй всі дії ( ранкове прокидання, годування, одягання, роздягання, вмивання, малювання) для більшого зацікавлення малюка, можна використовувати потішки типу:

Ой, хто це тут прокинувся

Мамі  мило посміхнувся,

І кого я так люблю?

Вмиваються кошенята,

Вмиваються гусенята,

І донечка моя вмивається

2. Розвивайте розуміння мови, використовуйте прості інструкції типу:

« Дай ручку», «Де ніжка», «Принеси олівець», опираючись на те, що малюк знає.

3. Співайте колискові перед сном.

4. Спонукайте бажання наслідувати дорослому.

5. Частіше розповідайте (читайте, бажано з демонстрацією яскравих ілюстрацій) вірші, казки. Пробуджуйте бажання домовляти слова, речення дитиною.

6. Не перевантажуйте дитину теле-, відео-, аудіоінформацією.

7. Ніколи в присутності дитини не говоріть про її недоліки.

8. Вчіть дитину розрізняти предмети за формою, кольором, величиною.

9. Частіше робіть масаж пальців і долоньок.

10. Виконуйте артикуляційні вправи, та вправи на розвиток мімічних м`язів обличчя.

Навіщо логопед задає домашні завдання?

Успіх корекційного навчання дітей багато в чому визначається участю батьків

у комплексі психолого-педагогічних заходів. Виконання щотижневого

домашнього завдання сприяє якнайкращому закріпленню вивченого на

логопедичних заняттях матеріалу і дає можливість вільно використовувати

отримані знання, уміння і навички у всіх сферах життєдіяльності дитини.

Домашнє завдання дитина виконує в індивідуальному робочому зошиті під

обов'язковим наглядом дорослого. Бажано, щоб з дитиною займався постійно

один з батьків- це допомагає дитині і дорослому налаштуватися,

і дотримуватися знайомих єдиних вимог. Виконання вдома певних видів

роботи за завданням логопеда дисциплінує вашого малюка і готує до

відповідального виконання майбутніх шкільних домашніх завдань.  

Так що ж логопед задає?

Завдання будуються на матеріалі лексичної теми, що вивчається увесь  

попередній тиждень на фронтальних, підгрупових та індивідуальних заняттях,

що проводяться логопедом.

Завдання включають в себе основні розділи: 

- артикуляційна гімнастика, що включає вправи, що готують артикуляційний

апарат для постановки відсутніх звуків. У подальшій роботі додаються

вправи на автоматизацію (правильна вимова поставлених звуків у складах, словах, чистомовках, скоромовках, фразах та у самостійному мовленні дитини).

Ці вправи повинні виконуватися вдома щодня 2-3 рази на день.

Вправи виконуються перед дзеркалом (щоб дитина могла себе контролювати).

Необхідно добиватися чіткого, точного, плавного виконання рухів. 

- завдання на розвиток фонематичного сприймання і виховання основ звуко -

складового аналізу і синтезу.

- серія лексико-граматичних завдань спрямована на збагачення

пасивного словника, а головне на стимулювання та використання

 в активній мові дитини отриманих знань, шляхом вправ на словотворення,

зміна за родами, числами і відмінками, на узгодження прикметників

 і числівників з іменниками; словозміни за допомогою префіксів, суфіксів,

об'єднання основ; підбір споріднених, узагальнюючих та уточнюючих слів.

- завдання з розвитку зв'язного мовлення: це побудова простих і складних

поширених речень (за схемою); це розповіді-описи

 за планом і схемою; за серією сюжетних картинок і за однією сюжетною картинкою,

 з опорою на предметні картинки, використовуючи опорні слова;

перекази та самостійні творчі розповіді дітей; заучування підібраних для дитини

 віршів, загадок.

- завдання на закріплення навичок грамоти і читання: читання складових

таблиць, з подальшим ускладненням і збільшенням обсягу текстів.

                                             Ігротека в родинному колі.

Шановні батьки! Вам пропонуються ігри, які допоможуть Вашій дитині подружитися зі словом, навчать розповідати, придумувати цікаві слова, тобто зроблять мову Вашої дитини багатою та різнобарвною.

Ці ігри можуть бути цікавими та корисними всім членам родини. В них можна грати на вихідних, в свята, ввечері в будень день, коли дорослі та діти збираються разом після тяжкого робочого дня.

Під час гри важливо враховувати настрій дитини, її бажання та можливості.

Грайте з малюком охоче, хваліть його та радійте успіхам та маленьким перемогам!

«Тільки веселі слова»

Грати краще в колі. Одтн із гравців пропонує тему. Потрібно називати по черзі

тільки «веселі» слова. Перший гравець промовляє: «Клоун», другий: «радість»,

третій: «сміх» і т.д.

Гра продовжується поки не забракне слів. Можна замінити тему і називати тільки

«зелені» слова ( наприклад огірок, ялинка, олівець і т.д.), тільки «круглі» слова

( годинник, колобок, бублик, колесо и т.д.).

«Підбери слово»

Дитині пропонується підібрати до будь-якого предмета, об'єкта, явища, слова,

що позначають ознаки. Наприклад, зима, яка? (холодна, сніжна, морозна).

Сніг, який? (білий, пухнастий, м'який, чистий).

«Хто що вміє робити?»

Дитині пропонується підібрати до будь-якого предмета, об'єкта якомога більше

 слів  -дій. Наприклад, що вміє робити кішка? (муркотіти, вигинати спинку, бігати,

стрибати, спати, дряпатися).

«Автобіографія»

Спочатку хтось із дорослих бере на себе провідну роль і уявляє себе предметом,

річчю або явищем і від його імені веде розповідь. Інші гравці повинні

його уважно слухати і шляхом навідних запитань з'ясувати, про кого або про що

йде мова. Той з гравців, який це вгадає, спробує взяти на себе роль ведучого

 і перевтілитисяв який-небудь предмет або явище.

Наприклад, "Я є в будинку у кожної людини. Тендітна, прозора. Від

недбалого ставлення  гину, і скрізь стає темно ... (лампочка)".

«Чарівний ланцюжок»

         Гра проводиться в колі. Один із дорослих називає якесь слово, наприклад, "мед",

         і запитує у  гравця, що стоїть поруч, що він уявляє собі, коли чує це слово?

         Далі хтось із членів сім'ї відповідає, наприклад, "бджолу". Наступний гравець,

         почувши слово "бджола", повинен назвати нове слово, яке за змістом підходить

         до попереднього, наприклад, "біль" і т. д. Що може вийти?

         Мед - бджоли - біль – швидка допомога .

«Слова м'ячики

         Дитина і дорослий грають в парі. Дорослий кидає дитині м'яч і одночасно

вимовляє   слово, припустимо, "тихий". Дитина повинна повернути м'яч і промовити слово з  протилежним значенням "гучний". Потім гравці міняються ролями. Тепер вже дитина  першим вимовляє слово, а дорослий добирає до нього слово з протилежним значенням.

«Веселі рими»

         Гравці повинні підбирати до слів рими. Свічка - ... пічка; труби - ... губи;

         ракетка - ... піпетка; чоботи - пироги і т. д.

         «Якщо раптом»

        Дитині пропонується якась незвичайна ситуація, з якої вона повиння знайти вихід, висловити свою точку зору. Наприклад, якщо раптом на Землі зникнуть:

* всі ґудзики; * всі ножі; * всі сірники; * всі книги і т. д.

Що станеться? Чим можна замінити? Дитина може відповісти:

"Якщо раптом на Землі зникнуть всі ґудзики, нічого страшного не відбудеться, тому що  їх можна замінити: мотузочками, липучками, кнопочками, поясом і т. д."

Можна запропонувати дитині й інші ситуації, наприклад, якщо б у мене була:

* жива вода; * цветик - семицвітка * килим - літак і т. д.

                          Рекомендації батькам  щодо виховання звукової культури мови та

                                розвитоку  графомоторних  навичок у дітей старшого                      

                                                         дошкільного віку.         

Центральним питанням загальної проблеми дитячої звуковимови є становлення і розвиток звукової системи мови та оволодіння дітьми дошкільного віку звуками рідної мови. Чому у дітей виникають труднощі у засвоєнні звуків рідної мови?

1.Недорозвинений фонематичний слух(сприймання), тобто невміння впізнавати та відрізняти схожі за звучанням звуки мови, невміння диференціювати їх між собою.

2.Слабке та не правильне мовне дихання.

3.Артикуляційні ускладнення гальмують засвоєння звуків. Це пояснюється особливостями будови мовного апарату: коротка під`язична уздечкка, менш рухливий і гнучкий язик, не вірна будова зубів ( не правильно сформований прикус).

Але зазвичай, у старших дошкільників м`язи артикуляційного апарату достатньо міцні і діти вже здатні правильно вимовляти всі звуки рідної мови.Проте, в окремих дітей лише у цьому віці закінчується засвоєння вимови шиплячих і сонорних звуків. Подекуди діти не чітко диференціюють у словах вимову свистячих і шиплячих звуків, та звуків /Л-Р/. Таке змішування спостерігається під час вимови слів і фраз в яких одразу є 2 звука.(наприклад, коли в слові два звуки: шосе, сушки, соняшник, машиніст; мармелад, карусель).Однією з причин неправильної вимови- є заміна молочних зубів на постійні.

У дітей цього віку вже добре розвинений фонематичний слух. Водночас, не всі діти легко розрізняють на слух дзвінкі, глухі, тверді, м`які, шиплячі та свистячі приголосні звуки. Діти правильно розрізняють питальні, окличну, розповідну інтонацію та можуть передавати свої почуття.

Більш тривалим стає видих, на одному видохужіти можутьвимовити фразу із 3-5 слів. Отже діти старшого віку досягають високого рівня розвитку звукової культури мовлення.

Діти на 6-7 році життя добре копіюють геометричні фігури, дотримуючись пропорцій та розміру. Штрихи та лінії стаюсь чіткими та рівними, вже стають доступні майже всі графічні рухи. Сформованість дрібної моторики  у дитини можна поспостерігати під час малювання та зафарбовування. Якщо дитина послійно перевертає лист паперу, не може змінювати направлення ліній за допомогою пальців та кисті рук, це значить, що рівень сформованості дрібної моторики не достатній і потребує тренувань, в гіршому разі затримка у оволодінні гріфічними навиками письма у школі буде значною.

Основним змістом занять по підготовці руки до письма повинен бути розвиток друбної мускулатури та диференційованість рухів кисті та пальців рук, тобто формування функціональної готовності до графічної діяльності. Розвитку тонкокоординованих рухів рук впливають також наступні заняття:

-збирання пірамідок, матрійок

-збирання узорів із дрібної мозаїки

-збирання пазлів різного розміру

-закручування гайок ,кришочок

-зав`язування шнурків

-робота з посібниками по застібанню гудзиків, липучок, кнопок, крючків, замочків, блискавок різних розмірів

-ліплення, аплікація, вишивання, оригамі

-ігри з наборами дрібних фігурок для розвитку тактильного сприймання.

Особливої увиги слід приділити графічним рухам.

-робота зі штриховками

-малювання, розмальовування

 -обведення по контуру.